Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/знудіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
знудіти
Берлін: Українське слово, 1924

Зну́діти, дію, єш, гл. Соскучиться, затосковать. Я аж знудів, ждучи вас. НВолын. у.