Словарь української мови (1924)/знущатися
| ◀ знущання | Словарь української мови З знущатися |
знюхати ▶ |
|
Знуща́тися, ща́юся, єшся, гл. Издѣваться. Що уже не робили, як з неї не знущались. Рудч. Ск. II. 55. Слуги знущались із його. Єв. Мр. XIV. 65.
| ◀ знущання | Словарь української мови Борис Грінченко З знущатися |
знюхати ▶ |
|
Словарь української мови — З
знущатися
Борис Грінченко
1924
Знуща́тися, ща́юся, єшся, гл. Издѣваться. Що уже не робили, як з неї не знущались. Рудч. Ск. II. 55. Слуги знущались із його. Єв. Мр. XIV. 65.