Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зобати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зобати
Берлін: Українське слово, 1924

Зоба́ти, ба́ю, єш, гл. = Дзюбати. Калину зобає, тяженько здихає. Чуб. V. 854.