Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зогріти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зогріти
Берлін: Українське слово, 1924

Зогрі́ти, рію, єш, гл. = Зігріти. Синку, іди ж собі до тої хатки, зогрієш собі ручки. Чуб. I. 112.