Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зогрішати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зогрішати
Берлін: Українське слово, 1924

Зогріша́ти, ша́ю, єш, сов. в. зогріши́ти, шу́, ши́ш, гл. = Згрішати, згрішити. Чоловік не ангел, щоб не зогрішив. Ном. № 100.