Словарь української мови (1924)/зозла
Зовнішній вигляд
◀ зоздріти | Словарь української мови З зозла |
зознаватися ▶ |
|
Зо́зла, нар. Сердито, зло. На слуги свої, на турки, на яничари зозла гукає. Чуб. V. 933.
◀ зоздріти | Словарь української мови Борис Грінченко З зозла |
зознаватися ▶ |
|
Словарь української мови — З
зозла
Борис Грінченко
1924
Зо́зла, нар. Сердито, зло. На слуги свої, на турки, на яничари зозла гукає. Чуб. V. 933.