Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зозла

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зозла
Берлін: Українське слово, 1924

Зо́зла, нар. Сердито, зло. На слуги свої, на турки, на яничари зозла гукає. Чуб. V. 933.