Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зозначити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зозначити
Берлін: Українське слово, 1924

Зозначи́ти, чу́, чи́ш, гл. Отмѣтить, покрыть значками, мѣтками. Чи не обиськали б нам такої швачки молодому князю квітку пришить, бо у нас усе військо зозначене, а за ким п'єм да гуляєм (на весіллі), до тому й знака немає. Маркев. 125.