Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зойкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зойкати
Берлін: Українське слово, 1924

Зо́йкати, каю, єш, одн. в. зо́йкнути, ну, неш, гл. Вопить, стонать, застонать. Желех.