Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зола

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зола
Берлін: Українське слово, 1924

Зола́, ли́, ж. 1) Зола. Лучче їсти хліб з золою, та не жити з чужиною. Ном. № 14198. 2) Щелочь. 3) Сырой холодный вѣтеръ осенью или весной. Вітер з золою. НВолын. у.