Словарь української мови (1924)/золото

by Борис Грінченко

◀ золотник

Словарь української мови Борис Грінченко З золото

золотобережний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зо́лото, та, с. Золото. Гліб. 30. Князі, що золотом чертоги і сріблами світлиці наповняють. К. Іов. 8. Шовком шила, шовком шила, золотом рубила. Мет. 26. Піднесли йому дари: золото, ладан і миро. Єв. Мт. I. 11. Ум. Золотце́. Чуб. III. 286.