Словарь української мови (1924)/золотопутий
Зовнішній вигляд
◀ золотополий | Словарь української мови З золотопутий |
золоторогий ▶ |
|
Золотопу́тий, а, е. Съ золотыми цѣпями, оковами. Пилипко золотопутий, той, що в погрібі замурувався. Драг. 38.