Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/золяник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
золяник
Берлін: Українське слово, 1924

Золяни́к, ка́, м. 1) Покупающій золу на мыльные заводы. Мнж. 2) Чанъ для щелоченія кожъ въ золѣ и извести. Вас. 157.