Словарь української мови (1924)/зоп'ятитися

by Борис Грінченко

◀ зоп'ястися

Словарь української мови Борис Грінченко З зоп'ятитися

зорати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зоп'яти́тися, чу́ся, ти́шся, гл. Остановиться. Тоді віл зоп'ятився і не став іти до його. Новомоск. у. Як скажеш, щоб він тобі віддав, то пан і зоп'яти́ться. НВолын. у.