Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зопсіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зопсіти
Берлін: Українське слово, 1924

Зопсі́ти, сі́ю, єш, гл. Испортиться. Віл у мене зопсів, нема чим і поїхати. Міус. окр.