Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зорудувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зорудувати
Берлін: Українське слово, 1924

Зору́дувати, дую, єш, гл. Справиться, сдѣлать что. Не зорудує ніяк із Настусиним батьком. Г. Барв. 448. Що задумав, то вже зорудує. Г. Барв. 520.