Словарь української мови (1924)/зорятися

by Борис Грінченко

◀ зоряти

Словарь української мови Борис Грінченко З зорятися

зоряшний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зоря́тися, ря́ється, гл. безл. Показываться зарѣ. Там зоряється, займається. Чуб. III. 475. Вже й зоряється. Вже сонце — день. МВ. II. 149. Зза дубків молоденьких зорява стяга рожева зорялася. МВ. (О. 1862. I. 90).