Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зостановити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зостановити
Берлін: Українське слово, 1924

Зостанови́ти, влю́, виш, гл. = Зоставити. Його сонного будили, не збудили, там його в неволі й зостановили. АД. I. 127.