Словарь української мови (1924)/зостарити
| ◀ зостанок | Словарь української мови З зостарити |
зостарітися ▶ |
|
Зоста́рити, рю, риш, гл. = Зістарити. Синів не женила, дочок не 'ддавала: зостарило мене, що я заробляла. Чуб. V. 927.
| ◀ зостанок | Словарь української мови Борис Грінченко З зостарити |
зостарітися ▶ |
|
Словарь української мови — З
зостарити
Борис Грінченко
1924
Зоста́рити, рю, риш, гл. = Зістарити. Синів не женила, дочок не 'ддавала: зостарило мене, що я заробляла. Чуб. V. 927.