Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зотривати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зотривати
Берлін: Українське слово, 1924

Зотрива́ти, ва́ю, єш, гл. Подождать. За ворітьми я ще довгенько зостривала. МВ. II. 105.