Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зраджати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зраджати
Берлін: Українське слово, 1924

Зраджа́ти, джа́ю, єш и зра́джувати, джую, єш, сов. в. зра́дити, джу, диш, гл. МВ. II. 62. Красні лиця часто зраджають. Гол. I. 362. Часто ходив, вірно любив, з нею женихався, вона ж мене ізрадила, — я й не сподівався. Мет. 86. Ой Палію, Палію Семене, чи не зрадиш ти мене? Макс. (1834), 98.