Словарь української мови (1924)/зрадливо
Зовнішній вигляд
◀ зрадливість | Словарь української мови З зрадливо |
зрадний ▶ |
|
Зрадли́во, нар. По-измѣннически. Мессап, забігши збоку, зрадливо, зо всього наскоку, пустив в Енея камінцем. Котл. Ен. VI. 76.