Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зрадник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зрадник
Берлін: Українське слово, 1924

Зра́дник, ка, м. Измѣнникъ, предатель. Чуб. V. 57. Вибрав Юду Іскариоцького, що стався зрадником. Єв. Л. VI. 16.