Словарь української мови (1924)/зраділий
| ◀ зрадитися | Словарь української мови З зраділий |
зрадіти ▶ |
|
Зраді́лий, а, е. Обрадовавшійся. Боже, гарно!… токоче її зраділе серце. Мир. Пов. II. 84.
| ◀ зрадитися | Словарь української мови Борис Грінченко З зраділий |
зрадіти ▶ |
|
Словарь української мови — З
зраділий
Борис Грінченко
1924
Зраді́лий, а, е. Обрадовавшійся. Боже, гарно!… токоче її зраділе серце. Мир. Пов. II. 84.