Словарь української мови (1924)/зразу

by Борис Грінченко

◀ зразок

Словарь української мови Борис Грінченко З зразу

зралити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зра́зу, нар. Сразу, вдругъ; съ самаго начала. Захоч — і вродиться все зразу. Котл. Ен. VI. 85. Ми тільки що наткнулись, він так таки зразу і почав лаятись. Новомоск. у.