Словарь української мови (1924)/зретитися

by Борис Грінченко

◀ зрекатися

Словарь української мови Борис Грінченко З зретитися

зречи ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зре́титися, чуся, тишся, гл. = Зратитися. Попереду жили нічого, а далі зретилися, зретилися, що-дня сварка та колотня, та й розійшлися. Каменец. у. Ге-ге! уже ся зретили, то шкода і вмовляти. Каменец. у.