Словарь української мови (1924)/зрешіти
| ◀ зрешілий | Словарь української мови З зрешіти |
зривання ▶ |
|
Зреші́ти, ші́ю, єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ. Вх. Лем. 421.
| ◀ зрешілий | Словарь української мови Борис Грінченко З зрешіти |
зривання ▶ |
|
Словарь української мови — З
зрешіти
Борис Грінченко
1924
Зреші́ти, ші́ю, єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ. Вх. Лем. 421.