Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зсидіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зсидіти
Берлін: Українське слово, 1924

Зси́діти, джу, диш, гл. Высидѣть, просидѣть. Мати ще й удушливенька була: було всю нічку зсидить, усе бухикає. Г. Барв. 61.