Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зубило

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зубило
Берлін: Українське слово, 1924

Зуби́ло, ла, с. Остроконечный молотокъ, которымъ рубятъ желѣзо кузнецы. НВолын. у. Грин. II. 3.