Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зубожіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зубожіти
Берлін: Українське слово, 1924

Зубо́жіти, жію, єш, гл. Обѣднѣть. І чи я ж сьогодня всиротіла? Чи се тепер тільки зубожіла. МВ. II. 105.