Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зугарний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зугарний
Берлін: Українське слово, 1924

Зуга́рний, а, е. Способный, мастеръ. А ми доженемо. — Зугарні! Заплутаєтесь у своїх полах та й попадаєте. Мир. Пов. I. 149. Зугарний теревені правити.