Словарь української мови (1924)/зумисне
| ◀ зумати | Словарь української мови З зумисне |
зумитися ▶ |
|
Зуми́сне, нар. Умышленно, нарочно. Всі гори були ніби зумисне заквітчані зеленим деревом. Левиц. Пов. 4.
| ◀ зумати | Словарь української мови Борис Грінченко З зумисне |
зумитися ▶ |
|
Словарь української мови — З
зумисне
Борис Грінченко
1924
Зуми́сне, нар. Умышленно, нарочно. Всі гори були ніби зумисне заквітчані зеленим деревом. Левиц. Пов. 4.