Словарь української мови (1924)/зуніятити
| ◀ зумствувати | Словарь української мови З зуніятити |
зуноватися ▶ |
|
Зунія́тити, я́чу, тиш, гл. Сдѣлать уніятомъ. К. ПС. 139.
| ◀ зумствувати | Словарь української мови Борис Грінченко З зуніятити |
зуноватися ▶ |
|
Словарь української мови — З
зуніятити
Борис Грінченко
1924
Зунія́тити, я́чу, тиш, гл. Сдѣлать уніятомъ. К. ПС. 139.