Словарь української мови (1924)/зупин
| ◀ зуноватися | Словарь української мови З зупин |
зупинити ▶ |
|
Зупи́н, ну, м. Удержъ. Гуля собі, — нема йому на світі зупину. О. 1862. VIII. 54. Зупину не було її ході крівавій. К. Псал. 181.
| ◀ зуноватися | Словарь української мови Борис Грінченко З зупин |
зупинити ▶ |
|
Словарь української мови — З
зупин
Борис Грінченко
1924
Зупи́н, ну, м. Удержъ. Гуля собі, — нема йому на світі зупину. О. 1862. VIII. 54. Зупину не було її ході крівавій. К. Псал. 181.