Словарь української мови (1924)/зурочити

by Борис Грінченко

◀ зурочення

Словарь української мови Борис Грінченко З зурочити

зусилля ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зуро́чити, чу, чиш, гл. Сглазить. Дівчатам годиться иноді вмиваться з помийниці, щоб хто не зурочив. Грин. II. 31. Лихе око зурочило наше щастя. О. 1862. VIII. 21.