Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зцапіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зцапіти
Берлін: Українське слово, 1924

Зцапі́ти, пі́ю, єш, гл. Глупымъ сдѣлаться, одурѣть (какъ козелъ). Желех.