Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зцуплювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зцуплювати
Берлін: Українське слово, 1924

Зцу́плювати, плюю, єш, сов. в. зцу́пити, плю, пиш, гл. Стаскивать, стащить, стянуть. Зцупити з печі. Г. Арт. (О. 1861. III. 111).