Словарь української мови (1924)/зчарувати
| ◀ зчалити | Словарь української мови З зчарувати |
зчаста ▶ |
|
Зчарува́ти, ру́ю, єш, гл. Околдовать. Треба брата зчарувати. Гол. I. 207. Вона ж мене зчарувала. Рудан. I. 18.
| ◀ зчалити | Словарь української мови Борис Грінченко З зчарувати |
зчаста ▶ |
|
Словарь української мови — З
зчарувати
Борис Грінченко
1924
Зчарува́ти, ру́ю, єш, гл. Околдовать. Треба брата зчарувати. Гол. I. 207. Вона ж мене зчарувала. Рудан. I. 18.