Словарь української мови (1924)/зчезати
| ◀ зчаста | Словарь української мови З зчезати |
зчепити ▶ |
|
Зчеза́ти, за́ю, єш, сов. в. зче́знути, ну, неш, гл. Исчезать, исчезнуть. Марко повернув у гущиню і зчез за кущами. Стор. МПр. 125.
| ◀ зчаста | Словарь української мови Борис Грінченко З зчезати |
зчепити ▶ |
|
Словарь української мови — З
зчезати
Борис Грінченко
1924
Зчеза́ти, за́ю, єш, сов. в. зче́знути, ну, неш, гл. Исчезать, исчезнуть. Марко повернув у гущиню і зчез за кущами. Стор. МПр. 125.