Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зшилити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зшилити
Берлін: Українське слово, 1924

Зши́лити, лю, лиш, гл. — гу́би. Выпятить, сжавъ въ одну точку. Та ще й губи зшилить, кепкувать би то, бридкий, з старої людини. Сим.