Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зшпортати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зшпортати
Берлін: Українське слово, 1924

Зшпо́ртати, таю, єш, гл. Смастерить, сдѣлать. „А ну лишень“, каже, „свої линтварі, або там сукно“ (він і кравецьке діло вмів) і зшпорта (свитину або кожух). Сим. 199.