Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зшумати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зшумати
Берлін: Українське слово, 1924

Зшумати, маю, єш и зшумува́ти, му́ю, єш, гл. Собрать пѣну при кипѣніи. Вх. Зн. 22.