Словарь української мови (1924)/зяяти

by Борис Грінченко

◀ зятько

Словарь української мови Борис Грінченко З зяяти

Берлін: Українське слово, 1924

Зя́яти, зя́ю, єш, гл. Зіять. Щоб тобі так рот зяяв, як ото двері зяють. (Як хто не зачинить дверей).