Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зівака

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зівака
Берлін: Українське слово, 1924

Зівака́, нар. — да́ти. Прозѣвать. Такий то з тебе стрілець, уже й зівака дав. Волч. у.