Словарь української мови (1924)/зіма

by Борис Грінченко

◀ зільничок

Словарь української мови Борис Грінченко З зіма

зімівка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зіма́ и зима́, ми, ж. 1) Зима. Зімо, зімонько, зімо лютая, ой прошу тебе, не морозь ти мене. Чуб. V. 874. — впа́ла. Аж гульк — зіма впала. Шевч. 81. 2) Лихорадка. Зима́ б'є (кого̀). Пароксизмъ лихорадки (у кого). Вх. Уг. 241. Ум. Зі́монька.