Словарь української мови (1924)/зімниця

by Борис Грінченко

◀ зімникуватий

Словарь української мови Борис Грінченко З зімниця

зімничуватий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зімни́ця, ці, ж. 1) = Зімівка. Черном. 2) Фруктъ, созрѣвающій поздно осенью. Кислиці — зімниці. Грин. III. 200. Обтрусять у саду зімниці. Греб. 403. 3) Лихорадка. Вх. Уг. 241.