Словарь української мови (1924)/зірка

by Борис Грінченко

◀ зірк

Словарь української мови Борис Грінченко З зірка

зіркатий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зі́рка, ки, ж. 1) Звѣзда, звѣздочка. Візьму тебе саму, як зірку на небі. Мет. 47. 2) — з мітло́ю. Комета. Харьк. 3) мн. Зірки́. а) Раст. Tagetes р. ЗЮЗО. I. 18. б) Lychnis Chaeredonica. ЗЮЗО. I. 127. Ум. Зі́ронька, зі́рочка.