Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зіставляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зіставляти
Берлін: Українське слово, 1924

Зіставля́ти, ля́ю, єш, сов. в. зіста́вити, влю, виш, гл. Оставлять, оставить. Зажер усе, нічого не зіставив. К. Іов. 44.