Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ирстенин

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
И
ирстенин
Берлін: Українське слово, 1924

Ирстени́н, на, м. Христіанинъ. Ішов раз бідний ирстенин дитину ирстити, та не міг найти кумів. Гн. II. 32.