Словарь української мови (1924)/йо

by Борис Грінченко

◀ йно

Словарь української мови Борис Грінченко Й йо

його ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Йо? меж. Выражаетъ удивленіе: неужели? въ самомъ дѣлѣ? Йо? щоб то оце запорожець та почав до жінок липнути? К. ЧР. 331. То не живий салдат, а то його парсуна. — Йо! гукнули дівчата і підбігли розглядати. Кв. I. 22.