Словарь української мови (1924)/йойкати

by Борис Грінченко

◀ йойк

Словарь української мови Борис Грінченко Й йойкати

йойкотати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Йо́йкати, каю, єш, одн. в. йойкнути, ну, неш, гл. Плакать, вопить, вскрикнуть. А на зуб собі йойкай! ЕЗ. V. 183. Ні плаче, ні голосить, бо відай не може, лиш часом, часом йойкне: Боже милий. Боже! Федьк. I. 67.